Кому Вниз - Серед тіней

    Diese Seite verwendet Cookies. Durch die Nutzung unserer Seite erklären Sie sich damit einverstanden, dass wir Cookies setzen. Weitere Informationen

    Forumsstruktur

    • Кому Вниз - Серед тіней

      Ich bin auf dieses Lied über einen Film aufmerksam geworden und habe einfach mal den Text übersetzt.
      OK, es ist halt Gothic und entsprechend ein wenig mythisch-schwülstig, aber ich mag's trotzdem :)




      Я йду серед тіней всіма забутих,
      Тіней тих кораблів, що потонули,
      Капітани давніх часів
      На честь усіх королів,
      Знов ведуть свої кораблі
      У пошук райських країв
      з ім'ям Бога.

      Я йду серед тіней, мов сомнамбула,
      Війська вбитих солдат, всіма забутих,
      Мірний рух знівечених тіл,
      Погляд мертвих очей,
      Брудне пір'я зламаних крил,
      Дзвін іржавих мечей -
      військо Бога!

      Я зірвавсь у прірву та розкинув крила,
      Крізь холодну зливу я злетів у небо,
      Я співаю пісню про далекі зорі,
      Я лечу до Бога, я лечу до дому!

      Я йду серед руїн давнього горя
      До безкраїх пустель мертвого моря,
      Чорні ікла спаленних міст -
      Тінь могутніх країн
      Та провалля братніх могил безіменних царів -
      Дітей Бога.

      Я заплющив очі та розкинув крила,
      Розтуливши хмари, я дістався неба,
      Я збираю зорі у свої долоні,
      Я торкаюсь сонця, розмовляю з Богом.
      Розтуливши хмари, я дістався неба,
      Я збираю зорі у свої долоні,
      Я торкаюсь сонця, розмовляю з Богом,
      Я, нарешті, долетів!..

      Ich gehe im Schatten aller Vergessenen,
      Schatten gesunkener Schiffe,
      Kapitäne aus uralten Zeiten,
      zu Ehren aller Könige
      stechen sie wieder in See,
      auf der Suche nach den Ufern des Paradieses,
      im Namen Gottes.

      Ich gehe wie ein Schlafwandler im Schatten
      einer Armee getöteter Soldaten - alle vergessen,
      Gleichmäßige Bewegung verstümmelter Leichen,
      der Anblick toter Augen,
      schmutzige Federn gebrochener Flügel,
      der Klang einer rostigen Glocke -
      Armee Gottes!

      Ich fiel in den Abgrund und breitete die Flügel aus,
      Durch die kalte Dusche flog ich auf zum Himmel,
      Ich singe ein Lied von den fernen Sternen,
      Ich fliege zu Gott, ich fliege nach hause!

      Ich gehe durch die Ruinen uralter Trauer,
      zu den endlosen Wüsten des toten Meers,
      Schwarze Zähne abgebrannter Brücken,
      Schatten mächtiger Länder
      und der Abgrund der brüderlichen Gräber namenloser Könige -
      der Kinder Gottes.

      Ich schloss die Augen und breitete die Flügel aus,
      Die Wolken durchbrechend erreichte ich den Himmel,
      Ich sammle Sterne in meinen Händen,
      Berühre die Sonne und spreche mit Gott,
      Die Wolken durchbrechend erreichte ich den Himmel,
      Ich sammle Sterne in meinen Händen,
      Berühre die Sonne und spreche mit Gott,
      Ich bin endlich angekommen!